БОРОВИЧ-ФИНКЕЛЬШТЕЙН Борис Осипович

7-й фонд ЦА ФСБ

Дата сессии ВК ВС: 23.09.1938

Дата расстрела: 23.09.1938

Борович-Финкельштейн Борис Осипович

(1883-1938)
(Коротка довідка)
Б.О.Борович (справжнє прізвище Фінкельштейн) – відомий бібліотекознавець, бібліограф, книгознавець і видавець народився 19 листопада 1883 року в Одесі, загинув у 1938 році (м. Київ). На початку ХХ ст. він працював у сфері позашкільної освіти, брав участь у створенні дитячих і робітничих клубів, був заповзятим представником демократичної течії нової педагогіки, одним із засновників (1912 р.) і керівників-педагогів дитячого клубу в Одесі.
З кінця 1917 до 1929 р. керував Харківською культурно-просвітницькою організацією "Труд". Приблизно з 1916 року Б.О.Борович стає членом Харківської громадської бібліотеки, а з вересня 1920 р. – штатним співпрацівником Харківської держав-ної бібліотеки ім. В.Г.Короленка, де з жовтня 1920 по 1931 рік очолює консультаційно-бібліографічний відділ. Саме він є одним із основоположників теорії та практики предметної каталогізації, саме він створив предметний каталог у ХДНБ і розробив документацію щодо його організації, а також склав професіограми предметизатора.
Значна заслуга належить Боровичу у справі становлення та розвитку вітчизняного читачознавства. До речі, читання він розглядав як багатоаспектну проблему, що базується на комплексі наук, не обмежуючись бібліотечною сферою. Б.О.Борович особисто брав участь у перших конференціях наукових бібліотек РФСР (грудень 1924 р., Москва), УРСР (грудень 1925 р., Київ), був делегатом Всеукраїнського з'їзду бібліотечних працівників (червень 1926 р., Харків), І і ІІ Всеросійських бібліографічних з'їздів (грудень 1924 р., листопад-грудень 1926 р., м. Москва) тощо. На першому пленумі Каталографічної комісії УАН (квітень
1927 р., Київ) він був обраний її дійсним членом.
У 1919–1932 рр. Б.О.Борович проводив активну лекторську роботу, за дорученням Головнауки керував курсами для наукових бібліотек і спеціалізованими семінарами з питань методики організації предметного каталогу. В той же час (1925–1930 рр.) співпрацював з часописом "Бібліологічні вісті" Українського наукового інституту книгознавства, брав участь у засіданнях Українського бібліологічного товариства при УАН (січень 1929 р., м. Київ), у Всесоюзній нараді книжкових палат (березень 1927 р., м. Харків), з'їзді книжкових працівників (1929 р., м. Москва).
Творчий доробок Боровича висвітлює безліч питань політичного життя, освіти, педагогіки, психології, книгорозпов-сюдження. Більшість доробку Б.О.Боровича складають матеріали з питань бібліотекознавства, бібліографознавства та педагогіки. Особливе місце у його спадку належить організації роботи бібліотек, фондознавству, каталогізації, довідково-біблі-ографічному обслуговуванню читачів. Він розглядав бібліотеки як культурні та освітні центри, незалежні від ідеологічного впливу, відстоював принцип безпартійності бібліотечних закладів.
У радянській пресі 1930–1936 рр. Б.О.Боровича жорстко критикували як реакційно-буржуазного теоретика бібліотекознав-ства, бібліографії та книгознавства, небажаного для партії видавця за антимарксистські погляди і антипартійні позиції. З 1937 року він працював книгознавцем у Харківському інституті охорони здоров'я студентів і вчених, а у червні того ж року його заареш-товано IV відділом УДБ УНКВС Харківської області. У березні 1938 року для подальшого ведення слідства Боровича переправи-ли до Києва у розпорядження IV відділу Управління державної безпеки НКВС УРСР.
Звинувачений у тому, “що був одним із керівників антирадянської терористичної організації, яка діяла на території України, і проводив активну роботу по створенню антирадянських меншовицьких груп для боротьби проти радянської влади. Особисто завербував 6 чоловік. Крім того, створив терористичну групу з метою вчинення терактів стосовно керівників ВКП(б) і радянського уряду”.
На підставі цих звинувачень 23 вересня 1938 року Б.О.Бо-ровича було засуджено Військовою колегією Верховного Суду СРСР за статтями 54–8–1 та 54–11 Кримінального кодексу УРСР до вищої міри покарання. Вирок виконано того ж дня у м. Києві.
12 серпня 1993 року за висновком Генеральної прокуратури України Б.О.Боровича було реабілітовано на підставі ст.1 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1992 року.

Источник: korolenko.kharkov.com/24.htm

Борович-Фінкельштейн Борис Йосифович

народився 1883 у м. Одеса Одеського пов. Херсонської губ. Єврей, з міщан, освіта незакінчена вища, позапарт., у 1902—1919 рр. член РСДРП(м). Проживав у Харкові. Книгознавець Харківського інституту охорони здоров’я студентів і вчених. У 1921 р. під слідством Харківської губЧК як меншовик. Заарештований _14.06.1937_ р. як член меншовицько-троцькістської організації та антирад. роботу, для подальшого слідства етапований до Києва у розпорядження УДБ НКВС УРСР і військовою колегією Верховного Суду СРСР _23.09.1938_ р. (статті 548, 5411 КК УРСР) засуджений до ВМП з конфіскацією особистого майна. Розстріляний _23.09.1938_ р. у Києві. Реабілітований _23.12.1992_ р. і _12.08.1993_ р.

Источник: Реабілітовані історією. Харківська область. Кн. 2.

`